Сторінка вчителя - логопеда

Розвиток мовлення дитини починається від самого народження. Навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї, під впливом мови дорослих. Загальний та мовленнєвий розвиток дитини має велике значення для всього її подальшого життя.

• Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як, приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка. Говоріть те, що Ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди.

• Говоріть використовуючи правильно побудові фрази, речення. Ваше мовлення повинно бути взірцем для наслідування. Дитині не слід чути неправильну вимову. Також не треба повторювати за дитиною її неправильну вимову, тим самим закріплюючи її.
• Не можна сміятися, критикувати дитину з того, що вона неправильно вимовляє слова.

• Задавайте відкриті питання, Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?».

• Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.

• Звертайте увагу дитини на немовленнєві звуки («молоток стукає», «собака гавкає», «ключі дзвенять», «машина сигналить»...).
• Заохочуйте прагнення дитини задавати питання.

• Розвивайте дрібну моторику пальців рук. Робіть кожен день пальчикову гімнастику. Вчить дитину самостійно шнурувати черевики, застібувати ґудзики, липучки, кнопки.

• Розмова, адресована дитині, повинна бути емоційною, з інтонацією, тембром, гучністю, з чіткою артикуляцією. Саме така мова активізує орієнтовну реакцію дитини і стимулює її встановити з вами зоровий комунікативний контакт. Важливо, щоб дитина дивилася на рот дорослого, але не потрібно насильно повертати обличчя дитини або кричати: «Подивися на мене». Можна покласти руки дитини на своє обличчя, якщо вона не заперечує.

• Пам'ятайте про найголовніше правило: слідкуйте за активністю дитини! Як тільки ви бачите, що вона готова повторити або сказати самостійно, заохочуйте таку активність, а самі – затихайте. Для того, щоб дитина говорила, їй потрібно багато власної мовної практики.

Супроводжувати мовним коментарем дитину постійно.

У цьому випадку ми отримуємо два ефекти:

1. батько втомлюється від постійної необхідності вигадувати і говорити, виникає роздратування і злість на дитину;

2. дитина сприймає мову як фоновий шум, подібно постійно ввімкненому телевізору.